Українським компаніям потрібні нові підходи і стратегії, щоб вибратися з цієї ями, пише Олена Романюк у №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2015 року. Прогнози – справа невдячна. У травні і навіть у липні експерти зберігали стриманий оптимізм, прогнозуючи падіння промислового виробництва за підсумками року в межах 5%. До моменту виходу цього номера у продаж Держстат уже опублікує підсумки роботи промисловості за весь рік – очевидно, що про 5%-ве падіння, яке здавалося експертному співтовариству реальним ще півроку тому, немає й мови. За 11 місяців промисловість знизила випуск продукції на 10,1%, і грудень навряд чи стане винятком у низці мінусових місяців За 11 місяців промисловість знизила випуск продукції на 10,1%, і грудень навряд чи стане винятком у низці мінусових місяців. У всякому разі, ніяких передумов для цього немає. Вітчизняна індустрія фактично повернулася до рівня важкого 2009 року. Враховуючи нові реалії, далеко не факт, що спад на цьому зупиниться. Кон'юнктура зовнішніх ринків, яка підкосила показники українських заводів і фабрик п'ять років тому, – фактор серйозний. Однак несприятливі обставини зовнішнього характеру і мирного часу не йдуть у жодне порівняння з масштабністю бойових дій на сході країни, де зосереджена значна частина її промислового потенціалу. Очевидне і ймовірне Після осіннього перемир'я, коли лінія фронту більш-менш стабілізувалася і вирівнялася, на території, підконтрольній самопроголошеним ЛНР і ДНР, опинилося понад 30 найбільших промислових підприємств України. Мова йде про такі галузі, як металургія, видобуток вугілля, машинобудування та хімічна промисловість. Багато з них були змушені скоротити виробництво або взагалі зупинити роботу. «Поточна криза промисловості багато в чому пов'язана із втратою виробничих потужностей у східних областях через проведення АТО, а також зменшенням виробництва їхніх підприємств-партнерів в інших областях країни», – констатує Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro Consulting. «Бойові дії на сході призвели до зупинення Алчевського меткомбінату, Єнакіївського та Донецького металургійних заводів, Донецького металопрокатного заводу, – повідомили Корреспонденту в Об'єднанні підприємств Металургпром. – Крім того, руйнування залізничної інфраструктури, зупинення шахт і коксохімів, труднощі з постачанням сировиною призвели до порушення ритмічної роботи інших металургійних заводів, таких як ДМК ім. Дзержинського, маріупольських Азовсталі, комбінату ім. Ілліча та ін.». До ефекту АТО додалися й інші фактори, такі як, наприклад, проблеми з доступом української продукції на російський ринок і, звичайно, девальвація гривні До ефекту АТО додалися й інші фактори, такі як, наприклад, проблеми з доступом української продукції на російський ринок і, звичайно, девальвація гривні. «Девальвація негативно відбилася на споживчих настроях і призвела до зниження попиту, в першу чергу на внутрішньому ринку України», – пояснює Соколов. За його словами, зростання собівартості виробництва привело до подальшого зростання цін. Девальвація була радше вигідна експортерам, проте далеко не всі зуміли цим скористатися. «У металургів зараз відбувається перерозподіл контролю на зовнішніх ринках», – каже експерт. Ті, що рахують у темряві Наприкінці листопада – у грудні до цього комплексу проблем додався ще й сюрприз від енергетиків у вигляді віялових відключень, які торкнулися насамперед тих самих промислових споживачів. «Відключення ще більше погіршують ситуацію у промисловості. Наприклад, на Полтавському ГЗК Костянтина Жеваго вже підрахували: через те що певну кількість часу підприємству доводиться простоювати без електроенергії, у грудні падіння виробництва складе близько 15%», – зазначає Олександр Паращій, керівник департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital. «Зрозуміло, що це не буде середнім показником по Україні. Але додаткові 3-5% падіння в грудні відключення електроенергії цілком можуть дати», – прогнозує Паращій. Причиною відключень став дефіцит вугілля антрацитових марок, що утворився внаслідок бойових дій на Донбасі. За словами голови Незалежної профспілки гірників Михайла Волинця, на сьогоднішній день у зоні АТО міститься до 5 млн т вугілля, включаючи і марки, які стали дефіцитними, проте вивезти його звідти неможливо. Якщо якісь обсяги і вдається вивозити, то найчастіше через територію Росії, що збільшує транспортні витрати. Водночас без підвезення вугілля все може стати ще складніше. За даними Волинця, до кінця грудня із 45 робочих теплових блоків електростанцій в Україні 21 довелося зупинити через брак вугілля, що вилилося в дефіцит потужностей в енергосистемі країни і стало причиною відключень. «Якщо частота впаде нижче 60 Гц, автоматично станеться відключення й інших енергоблоків. Щоб не сталося руйнування енергосистеми, необхідно буде в ручному режимі відключати півкраїни або навіть більшу частину», – вважає лідер профспілки. При цьому Паращій уточнює: мова не йде про те, що Україна позбулася або може позбутися всієї вугільної галузі. «Проблема не в нестачі вугілля взагалі, а в нестачі вугілля А і Т: 97% цих марок видобуваються на територіях, які зараз окуповані», – зазначає експерт. Україна контролює як частину шахт на Донбасі, так і шахти на заході України і в Дніпропетровській області, що забезпечили в минулому році близько третини від загального обсягу видобутку. Проте, за оцінкою Волинця, загальний обсяг видобутого в Україні вугілля за підсумками року знизиться майже на 24%, до 65 млн т. Аутсайдери і лідери Втім, далеко не одна вугільна галузь покаже за рік негативну динаміку. Держстат за підсумками 11 місяців фіксує падіння у таких ключових галузях, як кокс і продукти нафтопереробки (-40,7%), машинобудування (-23,6%), хімічна промисловість (-21,4%) і металургія (-20,1 %). «Лідерами за темпами падіння виробництва сталі такі напрями, як виробництво локомотивів та рухомого складу (майже -62%), виробництво радіологічного та іншого обладнання (близько -55%), порошкова металургія (-46,8%). На 43% просіло виробництво ювелірних виробів, на 41,6% – акумуляторів і батарей», – каже Соколов. «Тенденції року для українських металургів багато в чому визначають події на сході. Внаслідок військових дій кілька разів зупинялися наші підприємства – Авдіївський коксохімічний завод, Єнакіївський метзавод і Харцизький трубний завод. І навіть після відновлення роботи заводи змушені працювати не на повну потужність», – повідомили Корреспонденту в прес-службі Метінвест Холдингу. За їхніми словами, основна проблема, з якою зіткнулися підприємства, – зруйноване залізничне сполучення (ключові вузли вантажоперевезень були пошкоджені внаслідок військових дій). Крім того, до недавнього часу російська залізниця блокувала ввезення коксівного вугілля з Росії. Ці обставини змусили компанію купувати кокс, наприклад, у Китаї. «Через зміни логістики постачань сировини собівартість готової продукції зросла на $ 5-6/т», – кажуть у прес-службі. У свою чергу, в Металургпромі повідомили, що за 11 місяців виробництво основних видів металопродукції підприємствами об'єднання скоротилося в середньому на 14-16%. При цьому причиною падіння показників стали не тільки проблеми з постачанням сировини, але й скорочення поставок товару до країн СНД. Зниження попиту на зовнішніх ринках, включаючи СНД і Росію, стало ключовою проблемою також для виробників локомотивів та рухомого складу та автовиробників. Зокрема, за даними асоціації Укравтопром, випуск автотранспорту в листопаді скоротився майже в десять разів, до 597 одиниць. Падіння за 11 місяців склало майже 36%. Зростання виробництва в листопаді зафіксовано, за даними Держстату, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – в середньому на 2,8% Зростання виробництва в листопаді зафіксовано, за даними Держстату, хіба що у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – в середньому на 2,8%. При цьому, за даними Соколова, виробництво цукру, наприклад, зросло на 71%, тваринних жирів – на 24,2%. «Якщо говорити про динаміку виробництва цукру, то практично подвоєння показників пояснюється сприятливою погодою, завдяки чому аграрні господарства раніше почали переробку цукрових буряків. Зростання виробництва олійних пояснюється більш високою їхньою прибутковістю в порівнянні з іншими продуктами», – пояснює експерт. Більше гнучкості Говорячи про перспективи 2015 року, експерти вважають, що негативна динаміка збережеться. «Швидше за все, за підсумками 2014 року падіння промвиробництва складе 10,6%. За підсумками 2015 року – 4,8%», – прогнозує Паращій. Експерт: Негативну динаміку у 2015 році продемонструють вугільна і харчова промисловість. А ось металургія може показати невелике зростання За його словами, негативну динаміку у 2015 році продемонструють вугільна і харчова промисловість. А ось металургія може показати невелике зростання, якщо вчасно переорієнтується і пристосується до нових реалій. Власне, адаптуватися до обставин компанії змушені вже зараз. Наприклад, Метінвест шукає нові ринки збуту, а також переорієнтовується з готової продукції на напівфабрикати. «Сьогодні через ситуацію в країні і відсутність позикового фінансування нам доводиться збільшувати обсяги поставок напівфабрикатів, де термін від початку виробництва продукту до отримання виручки від продажу нижче. Тому зараз ми виробляємо рекордний обсяг товарного чавуну і досить багато слябів. Сподіваємося, що до березня 2015 року наш портфель замовлень збалансується», – повідомили в прес-службі холдингу. На стан справ у промислових галузях у цьому році також впливатимуть ситуація на сході і загальний макроекономічний фон – стабільність національної валюти і рівень споживчих настроїв В цілому експерти наголошують, що на стан справ у промислових галузях у цьому році також впливатимуть ситуація на сході і загальний макроекономічний фон – стабільність національної валюти і рівень споживчих настроїв. «Щоб залишатися на плаву, у підприємств, по суті, є два шляхи – оптимізація витрат, яка виявляється у скороченні персоналу та інших непрофільних програм, і переорієнтація на нові ринки», – зазначає Соколов. При цьому пошук нових ринків збуту може вимагати значних вкладень у переобладнання або перехід на інші технічні стандарти. Найбільшого ефекту, на думку експерта, компаніям вдасться домогтися, поєднуючи ці два підходи. *** Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.
