Місцем перебування є місце, де громадянин тимчасово проживає, - готель, санаторій, будинок відпочинку, пансіонат, кемпінг, туристська база, медична організація чи інше подібне установа, установа кримінально-виконавчої системи, яка виконує покарання у вигляді позбавлення волі або примусових робіт, або житлове приміщення, не є місцем проживання громадянина.
Місцем проживання є житловий будинок, квартира, кімната, житлове приміщення спеціалізованого житлового фонду (службове жиле приміщення, житлове приміщення у гуртожитку, житлове приміщення маневреного фонду, житлове приміщення у будинку системи соціального обслуговування населення та ін.) або інше житлове приміщення, в якому громадянин постійно або переважно проживає в якості власника, за договором найму (піднайму), договором найму спеціалізованого житлового приміщення або на інших підставах, передбачених законодавством Російської Федерації, і в яких він зареєстрований за місцем проживання. Місцем проживання громадянина, що відноситься до корінних нечисленних народів Російської Федерації, провідного кочовий і (або) напівкочовий спосіб життя і не має місця, де він постійно або переважно проживає, відповідно до законодавства

 “Українську книгу – Донбасу” – таку акцію проводять у нашій області. Для цікавого дозвілля, для поширення і популяризації української ідеї, для підняття бойового духу збирають літературу як художню, так і історичну.
Координатор акції – Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека. За короткий час вдалося зібрати більше двох тисяч книг, які вже незадовго відправлять у зону АТО.
Акція “Українську книгу – Донбасу” проводили протягом місяця. Ця література надійде у бібліотеки Донбасу, а також потрапить до молоді і дітей. Усі книги – українською мовою. Першими, хто долучився до акції, були депутати Тернопільської облради. А далі книги приносили і організації, і самі мешканці нашої області. Бібліотекарі дякують за участь спілці письменників, осередку товариства імені Тараса Шевченка, музею політв’язнів, Фонду захисту інвалідів, обласному департаменту освіти, а також усім, хто долучився. Завдяки небайдужим людям за такий короткий час вдалося зібрати більше двох тисяч книг.
– На жаль, акція “Українську книгу – Донбасу” вже закінчується 30 квітня і книги будуть відіслані всі на Донбас, але у нас ще є одна акція. Це – “Бібліотека українського воїна”. Ця акція

Футболіст почуває себе добре.
Про це сам Роман написав у своєму Twitter. Він повідомив уболівальникам "Дніпра" про те, що успішно переніс хірургічне втручання в одній з німецьких клінік.

Акцію відомої волонтерки Майдану Лізи Шапошнік хотіла заборонити міська рада.
У Тернопільському окружному адміністративному суді учора розглядали адміністративний позов виконкому Тернопільської міської ради про обмеження права на мирні зібрання.
Нагадаємо, 3 травня о 15.00 на Театральному майдані планують провести «Народне віче». Під час цього заходу планують обговорити діяльність влади на Тернопільщині після Майдану, звільнення голів райдержадміністрацій, перешкоджання волонтерській діяльності, різке зростання цін, бюрократичні перешкоди для учасників АТО, звіт благодійних організацій, повідомляє "Погляд".
Міська рада аргументує, що під час святкових днів є небезпека виникнення конфліктних ситуацій, загроза громадського порядку ,  життю і здоров’я громадян. Натомість, зазначає, що даний захід можна буде провести в інший час у іншому місці, коли нормалізується ситуація в суспільстві. Також до міської ради звернулося міське управління міліції із проханням обмежити проведення масових заходів на території міста з 1 по 9

27 квітня свій 90-річний ювілей відзначила мешканка Алупки, ветеран Великої Вітчизняної Війни Тамара Федорівна Йохін. За її плечима - сповнена горя і героїзму Історія становлення юної дівчата в соратницю партизанів, що врятувала десятки (якщо не сотні!) Життів медсестру фронтового госпіталю. Історія приходу в професію, якій, вклавши всю душу, віддала 52 роки життя.
Всіх слів не вистачить висловити нашу подяку, захоплення і повагу до Тамари Федорівні. Ми вдячні за зустріч, яку вона нам подарувала, за такий простий і такий складний розповідь. За життя. За Перемогу!
Я жила в Брянську ... У сім'ї було семеро дітей. Батька розстріляли в 38-му, після реабілітований ... Коли прийшли німці, нас при мамі було шестеро (старша сестра вчилася в Москві). 21-го червня 41-го ми пішли з однією з сестер на річку - полоскати білизну. Ми жили біля лісу. Знамениті брянські ліси, де партизанським загоном керував легендарний Ковпак ... смужку білизна, ми побачили вдалині, як дві людини тягнуть щось біле - довгі мотузки і якісь матеріали. Я кажу сестрі: «Це, напевно злодії» ... Вони наблизилися і заговорили з акцентом: «Здрастуйте, дівчатка». Ми говоримо: «Здрастуйте». «Ми злодії. Скажіть, як