Четверо овець, які теж отримали ім'я "Доллі", є точними генетичними копіями своєї попередниці. Тканини вимені, з якого було "зроблено" першу, знамениту вівцю, досі зберігалися в замороженому стані. Саме вони були використані для створення "послідовниць" легендарної тварини. Це означає, що всі вони - вівця - донор тканини, сама Доллі та нинішня четвірка тварин - є генетично ідентичними.

"Доллі жива та здорова. Генетично вони (створені вівці – ред.) - Доллі", - наголосила представниця Ноттінгемського університету, професор Кейт Кемпбелл.

Клонування першої Доллі у 90-х роках було тривалим та складним процесом - було використано 277 яйцеклітин і лише одне ягня вижило. Натомість для створення кожної з сучасних чотирьох Доллі знадобилося лише по п'ять ембріонів.

Експерименти з клонування овець, зокрема, мають на меті перевірити, чи вдасться за рахунок вдосконалення технології знизити ризик проблем зі здоров'ям тварин як в утробі, так і поза нею.

"На сьогодні в науковців немає жодних претензій до здоров'я тварин, також в овець відсутні будь-які ознаки розвитку артриту", - заявила Кемпбелл.

Вівці з'явилися на світ три з половиною роки тому, але про їхнє існування професор Кемпбелл повідомила лише нещодавно, під час дебатів щодо клонування в Європарламенті.

Перша вівця Доллі, як відомо, народилася в Рослінському інституті поблизу Едінбургу 14 років тому. Тварина була названа на честь американської кантрі-співачки Доллі Партон.

Критики клонування вказували на те, що ця технологія неминуче пов'язана з патологіями вагітності, та мертвонародженістю. Як зазначали критично налаштовані вчені, ті істоти, яким вдасться вижити, будуть мати погане здоров'я та ризикуватимуть померти передчасно.

Доллі справді виявилася хворою – вона страждала від артриту та захворювання легень. У 2003 році вченим довелося приспати її.