Сьогодні, 1 травня, християни східного обряду – православні та греко-католики – відзначають Великдень, або ж Світле Свято Воскресіння Христового.
На Великдень віряни йдуть до церкви на всеношну, пасхальна служба починається вночі з суботи на неділю. У кошиках несуть різноманітні страви: паски, ковбаси, сало, хрін, яйця та інші непісні продукти і страви. Урочиста процесія зі священиком благословляє людей і освячує їх та кошики водою.
За традицією, повернувшись додому, починають снідати. Але яким би не було кулінарне розмаїття на столі, починали завжди з паски. Навіть крихти цього хліба, які впали додолу, у жодному разі не викидалися на сміття. Відрізаний окраєць зберігали як талісман, що приносить щастя.
Існує велика кількість великодніх забав у різних народів. Найбільш відома - гра в битки: коли і діти, і дорослі вибирають крашанки і стукають ними - чиє яйце розіб'ється, той програв і віддає його.
Великдень також називають Пасхою. Назва Пасха походить від староєврейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.
У ІІ столітті виник спір між християнами коли відзначати Великдень. Частина християн в Малій Азії відзначала Великдень за єврейським календарем, тобто 14 нісана. Нікейський собор постановив, що християни мають відзначати Великдень першої неділі після повного місяця, який буває після 21 березня. Оскільки місяць є повним у різні дні після 21 березня то і Великдень відповідно відзначається кожного року у різний час, але завжди у неділю.
Різниця між григоріанським і юліанським календарем спричиняє також різницю між відзначанням Великодня.
За григоріанським календарем дата Великодня припадає між 22 березня і 25 квітня, відповідно за юліанським від 4 квітня до 8 травня.
VІ Вселенський собор 691 року розтягнув святкування Великодня на цілий Світлий тиждень, пише Дивен світ.
