«Ми перевіряємо весь транспорт, який заїжджає на територію ферми. Дезінфікуємо все, що заносять у свинарник, і вимагаємо від співробітників ретельно митися і переодягатися перед робочим днем. І все одно розуміємо, що 100%-го захисту нам це не гарантує», – розповідає власник невеликої свиноферми в Чернігівській області Денис Стеценко. Ризик втратити бізнес, якщо хвороба виявиться на території свинарника, великий: летальність АЧС – 90-95% Для нього і його колег-свинарів зараз настали важкі часи – нові випадки захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) трапляються щотижня, пише Ірина Ходорова у №30 журналу Корреспондент від 31 липня 2015 року. А ризик втратити бізнес, якщо хвороба виявиться на території свинарника, великий: за оцінками заступника голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Олександра Вержиховського, летальність АЧС – 90-95%.
З 2012 року в Україні було зареєстровано 30 випадків АЧС у Запорізькій, Луганській, Чернігівській, Сумській, Київській, Житомирській та Рівненській областях. Більшість випадків були зафіксовані протягом останнього місяця. Останній – наприкінці минулого тижня. І якщо перші випадки, виявлені в цьому році, були у диких кабанів, то останні – у домашніх свиней. Карта хвороби Переважно збудники хвороби потрапляють до тварин через дику фауну. За словами експертів, доходить до того, що хвора тварина може зайти в поля, а потім через зібране там зерно АЧС потрапить до худоби. Україна не єдина європейська країна, де зафіксована АЧС. Тільки в червні цього року в чотирьох країнах Балтії – Латвії, Естонії, Литві та Польщі – було зафіксовано 89 випадків хвороби. За оцінками Всесвітньої організації з охорони здоров'я тварин (OIE), влітку африканська чума активізувалася в прикордонному регіоні між Латвією та Естонією, а на естонських територіях присутність кабанів-переносників АЧС фіксували і західніше, недалеко від кордону з Росією. Цікавий розвиток хвороби спостерігається на сході Польщі, наводить оцінки OIE профільний сайт pigua.com: випадки АЧС реєструвалися в проміжку 10-15 км уздовж білоруського кордону. Тоді як на його балтійському продовженні їх не спостерігалося. Про російське походження АЧС говорять і в Україні, керуючись тим, що випадки хвороби також фіксувалися переважно у прикордонних до Росії та Білорусі районах. Поблизу польського кордону випадків захворювання не було. Якщо подивитися на географію поширення АЧС, то захворювання активізувалося на сході і на півночі, тобто поблизу кордону з Росією. У мене вимальовується аналогія з 2008 роком, коли була війна між Росією і Грузією Андрій Дикун, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради «Якщо подивитися на географію поширення АЧС, то захворювання активізувалося на сході і на півночі, тобто поблизу кордону з Росією. У мене вимальовується аналогія з 2008 роком, коли була війна між Росією і Грузією. Тоді в Грузії було виявлено АЧС, і поголів'я з 600.000 зменшилося до 400.000. Цьому, звичайно, ніхто значення не надав, але наступний спалах АЧС був уже на території військової частини в Росії, яка воювала в Грузії», – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун. Офіційні органи менш категоричні, однак Вержиховський також пов'язує розповсюдження хвороби з кордоном: «У наших сусідів інші підходи до безпеки. Наприклад, у нас прописаний план дій, якщо хтось повідомить про труп дикої тварини, щоб запобігти поширенню хвороби. Аналогів у наших сусідів немає». У Росії звинувачень у поширенні АЧС не визнають. Россільгоспнагляд навіть попередив про можливість злиття зон лиха Естонії, Латвії та Литви і спрогнозував поширення АЧС у Чехії та Німеччині У Росії звинувачень у поширенні АЧС не визнають. Россільгоспнагляд навіть попередив про можливість злиття зон лиха Естонії, Латвії та Литви і спрогнозував поширення АЧС у Чехії та Німеччині. А також заявив про те, що поширення АЧС в Україні загрожує біобезпеці РФ, Білорусі, Польщі та інших країн Південної та Центральної Європи. «Сприятливі умови для поширення АЧС у регіоні – величезна кількість потенційних вірусоносіїв, диких кабанів. Згідно з даними ФАО, чисельність кабанів на території континентальної Європи сягає 4,5 млн особин, що в десять разів більше, ніж у Росії», – зазначають у відомстві. Боротьба і наслідки Кабінет Міністрів намагається боротися з АЧС звичними методами. Під головуванням міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, де було прийнято рішення про депопуляцію диких кабанів у неблагополучних щодо АЧС областях і областях загрозливої ??зони, в тому числі в зоні відчуження. Фінансувати це повинні за рахунок резервного фонду держбюджету. Однак, зазначає Дикун, ніде не прописано, як можна знищити кабанів у приватних мисливських угіддях. Яких вистачає в районах, де зареєстровані випадки АЧС. Їхнім власникам хвороба не загрожує, тому вони вкрай неохоче пропускають навіть для обстеження території. І вже тим більше не допустять для масового відстрілу. При цьому АЧС загрожує іміджу України як експортера – у першу чергу свинини, впевнений голова Асоціації свинарів України Артур Лоза. Поки що все відбувається в дикій природі, хворобу розносить популяція кабана, який заходить до нас з Білорусі чи Росії Артур Лоза, голова Асоціації свинарів України «Поки що все відбувається в дикій природі, хворобу розносить популяція кабана, який заходить до нас з Білорусі чи Росії. Поки вдавалося утримувати це в прикордонній області. Глибоко хвороба не проходила», – заявив він. Але, за словами Лози, Київська область – це вже тривожний дзвоник, адже випадок був за 5-10 км від Калитянського свинокомплексу, а це 70 тис. свиней. Їх зараження стало б катастрофою. Якщо кількість випадків захворювання не скоротиться, це може поставити під загрозу експорт свинини: ніхто не захоче купувати продукцію з епідеміологічно небезпечного регіону. Африканська чума свиней – загроза не тільки для свинарства, а й для аграрної України загалом. Ми позиціонуємо себе як один з найбільших експортерів зерна. Так от, кажуть експерти, АЧС може відібрати і цей канал поповнення бюджету. Кормова сировина – це потенційна загроза перенесення вірусу в іншу країну. Жодне поле не застраховане від візиту інфікованого дикого кабана Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України «Адже кормова сировина – це потенційна загроза перенесення вірусу в іншу країну. Жодне поле не застраховане від візиту інфікованого дикого кабана, який може заразити його своїми фекаліями, слиною та ін.», – упевнена віце-президент Асоціації свинарів Оксана Юрченко. За її словами, тому Білорусь, наприклад, раніше заборонила ввезення кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, що не пройшли відповідну термічну обробку, з території Сумської області. Збиток від другої можливої ??заборони буде набагато більший – якщо свинини Україна в січні-червні 2015 року експортувала 14,68 тис. т, то за 2014/2015 маркетинговий рік було експортовано 1.743 тис. т зернових. Поки що підстав, щоб побоювання стали реальністю, немає, і до заборони експорту м'яса або зернових з України далеко, каже Вержиховський. Однак до того часу, поки держава не почне ефективно перевіряти заражені регіони і хоча б сама не оголосить про регулярні рейди-перевірки, десятки невеликих свинарських господарств побоюватимуться втратити бізнес через чуму. *** Цей матеріал опублікований в № 30 журналу Корреспондент від 31 липня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.
