Размещено: 05:21, 06 Лип 2018. Категория: Технології
Про дослідження, опубліковане в журналі Biogeosciences, повідомляє Європейський союз наук про Землю. Зазначається, що останній період деоксигенації (втрати кисню) в Балтійському морі почався не в 1950-х роках, як вважалося раніше, а у 1900-х. При цьому особливо інтенсивно процес, обумовлений людськими факторами, проходив у кінці XX століття. Вчені дійшли таких висновків, вивчивши чотириметровий керн, витягнутий з дна Архіпелагового моря (частина Балтійського моря між Ботнічною і Фінською затоками). Досліджений зразок дозволив оцінити коливання кисню в регіоні за останні 1,5 тисячі років. Фахівці зазначають, що вплив людини є основною причиною втрати кисню в Балтійському морі протягом останніх ста років. На їхню думку, причиною зростання "мертвих зон", які залишили майже всі види морської фауни, є скидання побутових, промислових і сільськогосподарських стічних вод. Експерти також визнають, що, незважаючи на зниження антропогенного навантаження в останні роки, вміст кисню у воді практично не збільшується. Причину цього вони вбачають у глобальній зміні клімату. За таких умов помітно знизити деоксигенацію може лише ще більше скорочення впливу людини. Лід на полюсах рекордно тане. Причини і наслідки Нагадаємо, раніше вчені з'ясували, що глобальне потепління може призвести до катастрофічного падіння рівня розчиненого кисню в морській воді і масового вимирання морської фауни. Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet