Своєрідний Шанхай можна бачити на частині зупинок громадського транспорту. Поставити на зупинці магазин, кіоск чи кафе — важче, аніж на інших територіях, бо статус землі інший. Тим не менше в Тернополі є декілька схем освоєння землі. Зупинки громадського транспорту — землі транспортної інфраструктури, які продавати приватним особам та вщент забудовувати не можна. Тим не менше, ще з 2000-х років окремі зупинки, зі зручним розташуванням, почали перетворювати на приватні торговища. Аби все якось систематизувати, а разом з тим напевне й заробити, влада почала шукати комплексне вирішення проблеми. І знайшла: землі під зупинками почали віддавати в оренду відділу технічного нагляду міської ради з формулюванням «для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту з облаштуванням об’єкту торгово-побутового призначення», пише 20 хвилин. Потім відділ віддає зупинки в суборенду. Суборендар отримує можливість перебудувати зупинку в зупинку з магазином чи навіть кафе. Хтось це робить без шкоди місту та людям, а хтось ледь не торговий центр зводить… Ще одна обов’язкова вимога до підприємців – провести благоустрій території зупинок. Зазвичай бруківкою… Офіційні дані В Тернополі майже дві сотні зупинок громадського транспорту. Півтори сотні з яких – зупинки з торговими об’єктами. Частина вже десятиліттями забудована, частина з тимчасовими спорудами та в оренді відділу технагляду міської ради. Площа зупинок, які в оренді відділу технагляду (та в тих же межах у суборенді приватних фірм чи осіб — авт.): 100-300 квадратів. Плата за землю в місяць: 300-500 гривень. На окремих зупинках, де за роки суборенди зуміли збудувати об’єкт та провести його реєстрацію, підприємці орендують ділянки лише під об’єктами і напряму в міста. Площі землі стартують від 20-60 метрів, але орендна плата в місяць майже така ж, як в відділу технагляду. Є в Тернополі й незабудовані зупинки. Причина банальна — місця для бізнесу не вигідні. – Пік так званих реконструкцій припадає на 2011-2015 роки, – каже голова депутатської земельної комісії міської ради Андрій Шкула. – Доходило до абсурду. Приміром, демонтовували стару бетонну чи металеву зупинку, ставили на її місці нові, з прозорими боковинами, витрачаючи чималі гроші з казни. А вже за пів року-рік віддавали зупинку під реконструкцію. Відповідно поставлену зупинку демонтовували, а на місці з’являвся магазин з навісом для пасажирів. Місцями той задум досить непогано втілювали, а місцями виникав Шанхай. Подивіться, хоча б, на зупинки в районі Київської та 15 Квітня. Від тернополян отримуємо іноді скарги, намагаємось реагувати. Але за ті роки так «нареконструювались», що розгребти важко. Але, думаю, депутати та виконавчі органи зобов’язані разом сісти і продумати концепцію змін. Також депутат розповів про нову проблему — зупинки планують там, де їх не потрібно. – Приміром, на Карпенка запланували виділити відділу технагляду землю для будівництва зупинки і торгового об’єкту, – каже пан Шкула. – Це при тому, що існуючі зупинки людей влаштовують, а відстані невеликі. Моя думка: це банальна спроба, в обхід аукціону та в забороненому місці вліпити комерційний об’єкт. Щодо надходжень до бюджету, то варто рахувати не лише саму суму орендної плати, а й податки, які сплачує підприємець чи відрахування від зарплат. Але так, офіційні суми значно менші від комерційних. Зупинки вже перепродують Читачі надіслали в редакцію два оголошення, які розміщені в інтернеті, про продаж зупинок громадського транспорту приватними особами. Ці оголошення привернули нашу увагу, бо ж суми, від того, що отримує місто, різняться в сотні разів. Та й нагадують такі «операції» оборудки не законно. Одне з оголошень стосується зупинки на вул. Миру, інше – на Дружбі. Та, як з’ясувалось згодом, обидва оголошення продають одну і ту ж зупинку — ту, що на вул. Дружби (на повороті до Центру — авт.). «Ділянка для реконструкції зупинки та будування тимчасової споруди ( магазин,кафе). Центр міста, мікрорайон – Дружба, зупинка Дружба…( на повороті з Дружби в центр ). Є вода, світло, каналізація – паркова зона ( дозволи, паспорт прив’язки, проекти на воду, каналізацію…),повністю усе !!! Зі 100 м -75 м забудови. Земельна ділянка в оренді міської влади до 2023 року. Торг !» йдеться в оголошенні на різних ресурсах за різний період. Ціна зупинки 18 тисяч доларів. Офіційно ця зупинка в оренді відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради. Станом на 2016 рік перебувала в суборенді Бутковського Богдана Леонідовича. Чоловіка в реєстр фізичних осіб підприємціві ми не знайшли. Зате знайшли на сайті обласної ради. Пан Бутковський очолює комунальне підприємство обласної ради «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», депутат обласної ради від «Свободи», в колишньому помічник нардепа Михайла Головка. Ми запитали в чоловіка, як він взяв зупинку в суборенду не будучи підприємцем та чи продав її. – Я вже рік не є власником цієї зупинки, я взяв її з другом-підприємцем, – сказав пан Бутковський. – Більше коментувати не буду. Чоловік не сказав як саме позбувся зупинки, але те, що там вже інший суборендар — не збрехав. Товариство «Капітал АС» є офіційним суборендарем зупинки станом на зараз. Ми зателефонували до керівника фірми Сліско Андрія Романовича. – Ми вже рік ту зупинку маємо і ми її не продаємо, самі скоро будемо якусь реконструкцію проводити, – сказав чоловік. Зателефонували ми, звісно ж і за номером продажу зупинки, вказаному в оголошеннях. Представились покупцями. – Пізно, зупинку вже купили, – повідомив продавець. – Взяли майже за те, що просив. Хто купив зупинку, продавець на сказав. Але пообіцяв перетелефонувати, якщо дозволять дати контакти. І ситуація і пояснення свідчать про те, що з орендою та суборендою зупинок є бардак в якому місто має копійки, а хтось сотні тисяч. Сподіваємось міська влада зверне увагу на ситуацію і наведе лад.
