Скульптуру тернополянки Лілі Мочули нещодавно встановили в італійському місті Кунео, що біля кордону з Францією. Відкриття анонсовали у місцевій газеті, відтак подія зібрала чимало місцевих мешканців, представників влади. 
Лілія Мочула вже четвертий рік навчається у римській академії мистецтв. Минулого року вона взяла участь у конкурсі скульптур молодих художників від фундації Пеано та посіла перше місце.  Конкурс проходив у містечку Кунео неподалік Турина. Його проводять вже 19 років поспіль. На конкурсі Лілія представила макет скульптури із назвою "Точка зору". За перше місце Лілія отримала грошову премію - 5000 євро та можливість реалізувати проект у натуральну величину. А це два метри висоти, три – довжини та 70 см ширини.
Скульптура Лілії Мочули є інтерактивною. Це - блок каменю з отворами, що символізують вікна у будинку - відкриті, закриті, напівзакриті шторами. Вона стоїть на траві і крізь ці віконечка видно кусочки міського пейзажу. Люди, що сидять на траві і дивляться крізь ці віконечка, бачать різні кусочки загальної картинки, тобто мають свою точку зору. Але ніхто із них не отримає повного зображення, якщо не візьмуть до уваги і те, що видно з інших віконечок. Ця скульптура є інтерактивною, бо має зв'язок із спостерігачем. А також дітки можуть гратися: пролазити крізь отвори, бігати навкруги, пише 20 хвилин. 
Премії, яку виділили на реалізацію проекту, було недостатньо, тому Лілія шукала мецената. Допомогти їй зголосилася фірма Giovannozzi marmi.
 - З цією фірмою я співпрацювала цілий рік, бо в них були всі відповідні інструменти і місце для роботи, - розповідає Лілія Мочула. - І за це все вони не взяли з менше грошей, бо власник фірми дуже перейнявся моєю  ідеєю. Таку "знижку" я вважаю спонсорством.
Лілія почула схвальні відгуки про свою роботу від людей, які прийшли на відкриття скульптури. І це для неї дуже приємно.
- Людям сподобалася концепція та матеріал, з якого зроблена скульптура, - каже дівчина. – За два дні до відкриття скульптура вже стояла накрита білою тканиною, і я ходила час від часу дивитись чи все добре. Але довелось постійно поправляти тканину, бо діти розкривали і вже хотіли гралися та лазити там. Дуже тішуся, що дітки здогадалися так швидко. Бо мені дуже імпонує інтерактивний формат скульптури. В цьому напевне і полягає суть сучасного мистецтва: шукати новий підхід до взаємодії з глядачем.

"0352.com.ua"