На цьому тижні відразу дві події в Україні не на жарт розлютили патріотів несподіваними розв'язками. Ленінський райсуд Харкова раптом змінив запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням браслета колишньому меру Слов'янська Нелі Штепі. А Чорноморський міськсуд під Одесою і зовсім виправдав активістів «антиМайдана», які безпосередньо брали участь в спробі проголосити терористичну організацію «Одеська народна республіка» на півдні нашої країни. Обидва випадки ми розберемо докладніше, однак, для повного розуміння ситуації, потрібно згадати, що сталося все це напередодні активної програми президента України Петра Порошенка в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН і зустрічі зі своїм американським колегою Дональдом Трампом. Говорячи мовою російської пропаганди, навряд чи це прості збіги. На тлі безуспішної і навіть почасти саботажнiй боротьби з корупцією всередині країни, Україна потребувала імпульса позитивних новин з нашої країни. Судячи з усього, подавалися ці імпульси саме за допомогою правозахисних організацій, які раніше прямо заявляли про переслідування в Україні за політичними мотивами. Неоднозначна Штепа І у випадку з звільненням Штепи, і з одеським активом «антиМайдана» у суспільства питань більше, ніж відповідей. Виною тому не тільки війна, яка без зайвих деталей сортує громадян на своїх і ворогів, а й інформаційне поле, яке не встигає за судами працювати над формуванням громадської думки. Як виявилося, все ще простіше: суспільство відреагувало на маркери, а не деталі. Наприклад, про Штепу і раніше заявляли, в тому числі і патріотичні діячі, що вона зовсім не та, якою її представили ЗМІ. За даними екс-керівника Донецької ОДА Сергія Тарути, в період окупації Слов'янська, мер цього міста Неллі Штепа виконувала спектакль, одночасно заграючи з окупантами і виконуючи розпорядження влади України та СБУ. Правда чи ні, але Штепа на тлі співпраці з окупантами, тут же потрапила до в'язниці до сепаратистам. Про те, що це було не показове висновок, свідчать багато в'язнів цього табору, причому з числа українських патріотів. Вийшовши на свободу, Штепа тут же відправилася в українське СІЗО. Причому, звинувачення їй висунули кадри СБУ, які самі потім перейшли на сторону терористів. Зі зміщенням з посади керівника спецслужби Наливайченко і відставкою Тарути, за Штепу ніхто заступатися не став, і вона три роки провела в СІЗО за те, що нібито працювала на Україну в стані ворога. Повторимося, ця версія грунтується на свідченнях Тарути, неоднозначною общественніци Ірми Крат та багатьох інших. Але це аж ніяк не означає, що Штепа не грала таким чином на два фронти і не намагалася за всяку ціну зберегти себе на посаді. Зате цю версію відпрацьовують і багато міжнародних правозахисних фундації, які прямо вимагали звільнити Штепу на увазі неспроможність звинувачення. Не відомо, чи як вирішила вступити Україна як держава, але з Штепи аж ніяк не зняли всі звинувачення, їй просто поміняли запобіжний захід, а це, врешті-решт, екс-мера Слов'янська анітрохи не виправдовує. Мабуть, тому Штепа вийшла на умовну свободу з українським прапором в руках, самозабутньо декламуючи гімн. Ах, Одеса ... Парадоксально, але в протилежній частині України, під Одесою, в містечку Чорноморськ місцевий міськсуд пішов ще далі. Він не просто випустив з СІЗО обвинувачених в організації масових заворушень 2 травня 2014 року, коли загинуло в цілому 48 чоловік, а повністю виправдав активістів «антиМайдан», які дійсно спровокували одеську трагедію. Тут все однозначно з обвинуваченими, але незрозуміло з рішенням суду. А диявол, як завжди, криється в деталях. Протягом тривалого судового процесу експерти неодноразово заявляли: проблема не в причетності одеських екстремістів, а саме в формулюванні статті, по якій і судили сепаратистів - «організація масових заворушень». Так, саме в «організації» звинувачувати п'ятьох активістів було безглуздо. Навіть при тому, що один з них, син генерала міліції Сергій «Капітан Какао» Долженков, і вів колону озброєних бандитів на учасників мирного маршу проукраїнських активістів. Втім, саме його разом з громадянином Росії Євгеном Мефьодовим на свободу так і не випустили. Після виправдувального вироку їх двох прямо в залі суду затримала «Альфа» СБУ вже по більш серйозним обвинуваченням за статтею 110 КК України - «Посягання на територіальну цілісність України», іншими словами, за тероризм. Як розповів нам незалежний експерт групи «2 травня», яка займалася власним розслідуванням і збором доказів Володимир Саркісян, рішення суду було повністю виправданим, а наслідок «завалено» ще при генпрокурорі Махніцькому. І зараз вже звинувачувати нема кого. На тлі Сенцова, Кольченко, Карпюка ... Те, що українське суспільство виявилося не готовим до такого розвитку подій, на міжнародній арені ніяк не позначилося. Так чого душею кривити, напередодні Генасамблеї ООН і на тлі чергового затримання в Криму російськими окупантами Ахтема Чийгоза, Україна отримала серйозний козир перед світовою спільнотою, щоб нагадати про десятки, а то і сотні українців-політв'язнів в Росії. І путінський режим на тлі останніх звільнень не міг нічого заперечити. Іншими словами, колупання українських ран стало вигідним козирем у великій геополітичній битві, безумовну перемогу в якій здобула Україна. Президенту Порошенко вдалося підвести лідера США Дональда Трампа до безумовної підтримки нашої країни, в тому числі і зброєю. Україна нагадала світу, що є єдиною в світі країною, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї, але стала згодом об'єктом нападу з боку держави-гаранта безпеки. Так, саме в цьому контексті, з ілюстраціями військових квитків і паспортів росіян, президент України і показав, що наша держава не допускає порушень прав людини. І в наших в'язницях немає людей, засуджених за політичними мотивами. В той час як Росія веде активно неоголошену гібридну війну, викрадає українців і тримає в тюрмах саме політичних заручників. Цей крок України вдався. На жаль, до остаточної перемоги він ще не приведе, але ось бонуса для міжнародної підтримки України явно отримано. Олександр Городілов
