У жовтні 2008 року провідна лондонська галерея The Saatchi Gallery переїхала в Челсі, найдорожчий район британської столиці, відсвяткувавши новосілля масштабною виставкою робіт сучасних китайських художників. З цього проекту, стверджують експерти, розпочалася експансія нового мистецтва родом з Піднебесної на Захід. Тепер найбагатші люди Західної півкулі без роздумів викладають за твори китайських художників на аукціонах мільйони доларів.
Їхніми стопами вирішили піти українські майстри пензля. Виставка робіт 25 з них відкрилася у The Saatchi Gallery 18 жовтня. Проект став частиною фестивалю Дні української культури у Великобританії, організованого благодійним фондом Firtash Foundation. Його засновник, бізнесмен Дмитро Фірташ, прагне презентувати Україну на Заході – так само як це багато років робить інший український мільярдер, Віктор Пінчук.
 
function gallery3201050() { $.get('http://' + window.location.host + '/ajax/module.aspx?spm_id=520&id=3201050&lang=1&IsAjax=true', function (data) { $('#gi3201050').html(data); }); } gallery3201050(); 1 фото Арт-дилер Ігор Абрамович кілька років просуває українське мистецтво на престижних аукціонах
2 фото Робота Максима Мамсікова Пляж (зліва)
3 фото Робота Артема Волокітіна Дослід №1
4 фото Робота Олександра Клименка Глорифікація божественної присутності 
Протягом тижня в Saatchi демонструвалися твори як визнаних класиків на кшталт Арсена Савадова та Олександра Ройтбурда, які прославилися своїми епатажними полотнами, так і молодого покоління. У числі останніх – київський скульптор Жанна Кадирова та харківський художник Артем Волокітін, які в різні роки представляли Україну на авторитетній Венеціанській бієнале.
Багато з представлених в експозиції майстрів добре знайомі західним колекціонерам, констатує росіянка Світлана Марич, міжнародний директор аукціонного дому Phillips. Вони успішно подолали жорсткий експертний відбір, який змушені проходити всі художники, перш ніж їхні роботи потрапляють на торги. А демонстрація в одній з найбільш відвідуваних галерей Сполученого Королівства, на думку Марич, не тільки відкриє українське мистецтво більшій кількості людей, а й вплине в майбутньому на аукціонні ціни.
Адже за великим рахунком вітчизняне мистецтво як явище на Заході нікому не відоме, погоджується з нею Олег Тістол, один з іменитих учасників виставки в Saatchi.
Поки що ціновий рекорд серед українців належить Анатолію Криволапу, чия картина Кінь. Вечір цього літа була продана на лондонських торгах Phillips за $ 184 тис. У такому ціновому сегменті продаються, як правило, відомі західні художники.
«Чим більше людей бачить це мистецтво на власні очі, тим більше людей зацікавлені в купівлі цих творів», – резюмує Марич. Вона впевнена: за підвищеним попитом піде і зростання цін.
Товар з найкращого боку
Криволапа, який живе в селі за 100 км від Києва, рідко зустрінеш на київських арт-тусовках. Заради групової виставки співвітчизників у Saatchi найдорожчий український художник зробив виняток: її пропустити Криволап не зміг.
«Виставки в таких залах раніше не було навіть у мріях!» – дає майстер оцінку тому, що відбувається, в розмові з Корреспондентом. Криволап стоїть у переповненому гостями залі біля своєї картини Хмари над степом, абстрактного пейзажу розміром 2х3 м в насичених синіх тонах. Намагаючись перекричати музику запрошеного на вернісаж модного діджея, він не приховує захвату: «Я досі не можу повірити, що ця виставка в Лондоні дійсно відбулася!».
У присутнього тут таки арт-дилера Ігоря Абрамовича, який вважається найвпливовішим агентом українського мистецтва на Заході, реальність того, що відбувається, сумнівів не викликає. Над тим, щоб показати ці роботи в Saatchi, Абрамович, який уже багато років популяризує співвітчизників серед європейських колекціонерів, працював більше року.
«Я кілька разів їздив до Лондона, влаштовував для керівництва галереї презентації», – описує трудомісткий процес Абрамович.
Перш ніж взятися за реалізацію такого амбітного задуму, він протягом кількох років займався просуванням українців на провідних аукціонах сучасного мистецтва. Результати зусиль Абрамовича очевидні. Починаючи з 2009 року, українські та західні збирачі прекрасного регулярно купують на аукціонах Sotheby's, Phillips і Christie's роботи Тістола, Василя Цаголова та деяких інших художників, з якими співпрацює дилер.
Перша лондонська виставка у двох просторих залах галереї відкриває новий етап у діяльності цілеспрямованого киянина. При цьому проект не має комерційних цілей, акцентує увагу Абрамович, адже всі представлені тут роботи перебувають у власності Firtash Foundation і не виставлені на продаж.
Головна мета виставки – заявити, що [в Україні] є хороше і якісне сучасне мистецтвоОлег Тістол, художник «Головна мета виставки – заявити, що [в Україні] є хороше і якісне сучасне мистецтво», – підхоплює Тістол. Художник, чия найдорожча картина, Розмальовка, у квітні була продана на лондонських торгах Phillips за $ 54 тис., відзначає вдалий для досягнення такого завдання вибір майстрів, серед яких представники різних стилів і поколінь.
Тістол зауважує ще один плюс події: галерея Saatchi – ідеальний стартовий майданчик для маловідомих художників. Адже саме звідси починали свій шлях у вищу лігу сучасного арту багато нинішніх зірок на зразок британця Деміена Херста та американця Джеффа Кунса. Їхні роботи вперше виставлялися в стінах галереї ще в 1990-х, а тепер продаються за десятки мільйонів доларів.
Для Криволапа участь в лондонській виставці – швидше підтвердження статусу, ніж відкриття нових кар'єрних горизонтів.
«Майже 20 років я чекав, коли нарешті багаті люди в Україні зрозуміють, що футбол, в якому, до речі, немає поки що великих успіхів, – явище тимчасове. А обличчя країни – це особа художника, – міркує він. – Адже коли ми говоримо «Дієго Веласкес», ми бачимо Іспанію».
Попит і пропозиція
Для привернення уваги до нового арт-явища кращий час і місце, ніж середина жовтня в Лондоні, придумати важко, одностайні опитані Корреспондентом фахівці аукціонних домів. Абрамович не приховує, що навмисно спланував відкриття виставки в період проведення в місті одного з найбільших ярмарків сучасного мистецтва – Frieze Art. Відвідати її традиційно з'їжджаються багатії з усього світу. Відповідно, українських художників зможуть подивитися не тільки колекціонери з усієї Європи, а й низка великих збирачів предметів мистецтва з Америки та Близького Сходу.
Втім , на думку більшості учасників проекту, привернути увагу українських колекціонерів – чи не важливіше завдання, ніж пошук зарубіжних клієнтів. Практика світового арт-ринку свідчить про те, що попит на мистецтво формується в першу чергу всередині країни.
«Випадково на художньому горизонті ніхто не виникає», – ділиться з Корреспондентом спостереженнями Віктор Сидоренко, середня ціна на роботу якого становить $ 30 тис. У Saatchi демонструвалося його полотно з добре відомої завсідникам українських виставкових майданчиків серії Левітація.
Сидоренко наводить приклад Китаю: у світі образотворчого мистецтва Піднебесна тепер у всіх на вустах. Про сучасних китайських художників ще 15 років тому на Заході не знали взагалі нічого. А тепер вихідці з берегів Янцзи і Хуанхе займають перші рядки в рейтингах найдорожчих художників світу.
function news1619166() { $.get('http://' + window.location.host + '/ajax/module.aspx?spm_id=444&id=1619166&lang=1&IsAjax=true', function (data) { $('#gi1619166').html(data); }); } news1619166(); Секрет стрімкого успіху китайців простий: протягом кількох років ціни на твори сучасників стрімко зростали за рахунок підвищеного інтересу серед місцевих колекціонерів. Новини про внутрішні аукціонні рекорди гриміли у світовій пресі, а масштабні виставки, що представляли мистецтво країни, подорожували по планеті. Коли жартувати над божевільними китайськими колекціонерами, так само як й ігнорувати саме мистецтво, стало вже неможливо, до гонитви за азіатським артом приєдналися володарі грошей із Заходу.
«Просування мистецтва – це завжди геополітика і фінансова потужність країни, – ділиться міркуваннями український художник й учасник лондонської виставки Олександр Клименко, середня ціна робіт якого тримається в діапазоні $ 10-15 тис. – Подивіться, хто сьогодні найкрутіші сучасні художники, – це англійці, американці, німці, китайці. Це потужні і сильні країни».
В Україні не сформований внутрішній ринок, немає заможних галерей, здатних витрачати кошти на участь у міжнародних арт-ярмарках, недостатньо розвинені аукціонні доми Похвастати перед аналогічними світовими гігантами багатством Україна не може. Тут не сформований внутрішній ринок, немає заможних галерей, здатних витрачати кошти на участь у міжнародних арт-ярмарках, недостатньо розвинені аукціонні доми, перераховують експерти недоліки внутрішньої ситуації. При цьому за час тривалого перебування в тіні в Україні з'явилося кілька поколінь конкурентоспроможних художників, чия головна перевага – в майстерності і наявності сильної школи.
Втім, на відміну від учасників ринку, британська преса поки що вельми стримана в оцінці успіхів українців. Наприклад, Зої Пілгер з британської The Independent зазначає, що представлені в Saatchi скульптура і живопис натякають на цікаві соціальні та політичні трансформації в українському суспільстві. Але якість творів не переконала арт-критика в самобутності майстрів.
function news1607559() { $.get('http://' + window.location.host + '/ajax/module.aspx?spm_id=444&id=1607559&lang=1&IsAjax=true', function (data) { $('#gi1607559').html(data); }); } news1607559(); «Вони, здається, все ще перебувають у процесі пошуку власного стилю», – ділиться спостереженнями Пілгер.
Судячи з усього, свій стиль як мінімум в галузі благодійництва та піару Фірташ, який спонсорував захід, уже знайшов, констатують оглядачі. Так само як Віктор Пінчук, який організовує престижний дискусійний майданчик Ялтинська європейська стратегія (YES), український ланч на Давоському економічному форумі, а також участь вітчизняних митців у Венеціанській бієнале сучасного мистецтва, Фірташ почав фінансувати проекти, що демонструють Україну Заходу у вигідному світлі.
Серед його новацій – програма україністики в Кембріджі, а тепер ще й фестиваль української культури в Лондоні. Цікаво, що Пінчук і Фірташ володіють однаковими капіталами: згідно з рейтингом Корреспондента Золота сотня, у кожного з них по $ 3,2 млрд.
Тим часом Пілгер вважає, що однієї виставки українських художників Лондону замало. Щоб склався цілісний образ, потрібна ціла серія таких заходів, одностайні з нею критики і фахівці з аукціонних домів.
А Абрамович ділиться найближчими планами щодо завоювання світу: арт-дилер вже веде переговори про організацію виставки українців у лондонському музеї сучасного мистецтва Tate Modern, що займає четверте місце у світі за відвідуваністю.
***
Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 25 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.

"korrespondent.net"