Особливо якщо у тебе обмаль грошей і багато хороших ідей, пише Руслан Іванов у №48 журналу Корреспондент від 5 грудня 2014 року. Бажання відчувати впевненість у завтрашньому дні, трохи заощаджень і бізнес-ідея «на мільйон доларів» – це все, що кілька місяців тому було у двох киян, 29-річного піарника Антона Герасименка і 34-річного сисадміна Олега Зайчука. «Я подавав заявки в незліченну кількість бізнес-акселераторів, листувався з величезною кількістю інвестфондів, – ділиться Герасименко. – Мене знає багато інвестаналітиків, тому що я їх реально діставав [своєю ідеєю]». Сьогодні стартапери, що готують до запуску додаток Audaster для голосового управління Twitter-акаунтами, мають $ 30 тис. від інвесторів. У портфоліо киян – стажування у Кремнієвій долині в США, переговори з Facebook і реальна перспектива найближчим часом отримати додаткове фінансування, виражене сумою з п'ятьма нулями. Більшість засновує проекти у сфері розробки програмного забезпечення та електронної комерції Герасименко та Зайчук – лише двоє з тисяч українців, які намагаються в умовах економічної кризи розпочати власну справу і забезпечити собі фінансовий добробут. Більшість засновує проекти у сфері розробки програмного забезпечення та електронної комерції. Незважаючи на зниження ділової активності, закордонні фонди продовжують вкладати в це мільйони доларів. У підсумку, за оцінками експертів, кількість нових проектів за рік зросла на 30%, незважаючи на загальний внутрішньоекономічний спад. За даними української компанії BVU Group, яка аналізує вітчизняний ринок стартапів, щорічно з'являються від 300 до 500 нових проектів. І криза не завадить з'явитися восьми сотням починань за підсумками 2014 року. Однак при цьому, як свідчать аналітики, тільки 2-5%, тобто кілька десятків проектів, виявляються життєздатними. Проте навіть такий показник не заважає країні займати далеко не останнє місце у світовій стартап-індустрії. У рейтингу міжнародного сервісу Startup Ranking станом на жовтень 2014-го Україна – 35-та серед 137 країн за кількістю заснованих успішних проектів з показником 84 проекти У рейтингу міжнародного сервісу Startup Ranking станом на жовтень 2014-го Україна – 35-та серед 137 країн за кількістю заснованих успішних проектів з показником 84 проекти. Активність українців у цьому сегменті навіть привела до того, що глобальне співтовариство Startup Grind, яке щорічно відбирає по всьому світу 25 найкращих команд для їхнього просування, в жовтні відкрило офіс у Києві. «В країні криза, дуже складно з роботою, інвестиціями, – резюмує засновник бізнес-акселератора Happy Farm Ганна Дегтерьова. – І в ситуації, коли гірше вже нікуди, люди стають більш заповзятливими, а ринок змінюється, відкриваючи величезну кількість нових можливостей». Саме тому, на її думку, зараз дуже вдалий час відкрити власну справу. Скромний внесок 30-річній Ользі Шевченко, яка працює маркетологом у дослідницькій компанії, у 2008-му вже довелося пережити звільнення і довгі пошуки роботи. І зараз, за її словами, ситуація повторюється. «У моєму офісі вже відбулася перша хвиля звільнень, директор просто взяв платіжну відомість і викреслив співробітників з найвищою зарплатою, – відверто каже вона. – Тепер з решти працівників найбільша зарплата у мене, і мені дали зрозуміти, що незабаром я наступна». Шевченко зовсім не хоче повторювати свій досвід минулої кризи, підшукуючи роботу за будь-які гроші. Разом з невеликою командою однодумців вона вже засіла за розробку власного бізнес-проекту Але Шевченко зовсім не хоче повторювати свій досвід минулої кризи, підшукуючи роботу за будь-які гроші. Разом з невеликою командою однодумців вона вже засіла за розробку власного бізнес-проекту у сфері електронної комерції. «Я не можу зараз відкривати всі подробиці, – ділиться секретом Шевченко. – Скажу тільки, що наша мета – це бренди одягу, взуття, аксесуарів, які або вже пішли з України, або готуються це зробити». За підрахунками Шевченко, на первинну розробку дизайну та програмного забезпечення має вистачити близько $ 3 тис. – по $ 750 з кожного з чотирьох учасників проекту. «Зараз за такі гроші навіть кіоску не відкриєш, – зазначає підприємниця. – Але за успішного втілення ідеї вона принесе прибуток як десять тисяч кіосків». Невелика сума первинних вкладень – один з головних трендів сьогоднішньої індустрії Невелика сума первинних вкладень – один з головних трендів сьогоднішньої індустрії. Аналітики з BVU Group схильні бачити в цьому відображення тенденцій ринку праці: багато висококласних фахівців залишаються без роботи і часто готові працювати на новому проекті за половину звичної зарплати. Про порівняно невеликий початковий внесок як одну з переваг заснування нової справи кажуть і ті, хто вже запустив свій проект. Серед них п'ятикурсник Київського інституту міжнародних відносин Антон Грановський. Колишній програміст-фрілансер, який повірив у свої сили, він відмовився від найманої праці і став творцем і співвласником стартапу Foodle. Ця програма дозволяє людині у будь-якій точці світу знайти прийнятний за кухнею і ціною заклад громадського харчування, розібратися в меню і зробити замовлення, оминаючи мовний бар'єр. Влітку в запуск свого бізнесу Грановський і його однодумці вклали лише $ 5 тис. з власних заощаджень. Хлопці заощадили на оренді офісу, працюючи вдома, а також максимально самостійно виконували роботи з програмування та дизайну. Сьогодні на банківському рахунку команди з 16 осіб лежить уже $ 30 тис. «Поки що співробітники отримують тільки акції на частку в майбутніх доходах компанії, –каже Грановський. – А гроші знадобляться для активного просування проекту на азіатські ринки і доопрацювання програми». Але вже через півроку продажів свого додатку українським і зарубіжним ресторанам майбутні мільйонери розраховують збалансувати видатки і доходи та отримати перші кілька тисяч доларів прибутку. Про невеликі початкові витрати розповідає і Герасименко. Йому і його компаньйонові Зайчуку для підготовки стартапу вистачило особистих накопичень, щоб, звільнившись, прожити кілька місяців. За оренду невеликого офісу вони платять 2 тис. грн. у місяць на двох. «Звичайно, в плані заробітку був страх втратити навіть те, що маю, – ділиться Герасименко. – Але я все-таки пішов на це, а потім переживання скрасили перші отримані нами інвестиції». Незважаючи на те що проект ще не повністю реалізований, а терміни його запуску з технічних причин перенесли з 15 жовтня на початок грудня, у хлопців великі амбіції. «Зараз ми ведемо переговори з низкою інвестфондів, які готові вкладати в наш проект після його запуску. На ранньому етапі інвестування суми варіюються від $ 200 тис. І в деяких випадках до $ 600 тис. А наступний раунд інвестицій – це вже мільйони доларів», – озвучує свої очікування Герасименко. Однак майбутні акули бізнесу кажуть, що не все і не завжди складається так райдужно, а геніальна ідея ще не запорука успіху. Хоча перспективи в українських бізнесменів-початківців все таки є, і на руку їм грає все та сама криза. Здоровий тренд На думку Макса Гурвіца, одного із засновників бізнес-інкубатора Eleven Startup Accelerator у Софії (Болгарія) і консультанта українського бізнес-акселератора Happy Farm, зараз є сенс починати нові проекти в Україні. Експерт: Україна – чудове місце для початкового розвитку продукту. Чим більше тисяч людей спробують, тим більше одиниць встигнуть пробитися «Україна – чудове місце для початкового розвитку продукту. Чим більше тисяч людей спробують, тим більше одиниць встигнуть пробитися, – впевнений один з найбільш відомих і впливових представників світової стартап-індустрії. – Треба тільки добре собі уявляти, навіщо ти це робиш». Експерт пояснює, що навіть у подвійному падінні інвестицій в українські стартапи – орієнтовно з $ 80 млн до $ 40 млн – немає нічого страшного. «Так, західні інвестори дивляться новини і бачать війну, – міркує Гурвіц. – Але наш досвід показує, що більшість з них цього не дуже бояться, особливо коли мова йде про залучення капіталу для запуску глобальних проектів, тобто тих, які не мають прив'язки лише до однієї країни». Зменшення кількості залучених грошей пояснюється спадом інтересу до України російських фондів, які до теперішнього часу фінансували до 50% таких проектів За його розрахунками, зменшення кількості залучених грошей пояснюється спадом інтересу до України російських фондів, які до теперішнього часу фінансували до 50% таких проектів. Але це тимчасова ситуація, поки не підтягнуться західні інвестори, щоб оперативно зайняти звільнену нішу. А Дегтерьова вже бачить перспективні напрямки для відкриття власного бізнесу в IT-сфері, які чітко окреслилися. «Зараз активно розвивається все те, що пов'язане зі здоров'ям, – у це інвестують, це в тренді, – ділиться вона своїми спостереженнями. – Ще один напрямок – формування нового робочого простору». За словами Дегтерьової, успішним стане той, хто першим знайде можливість занурити світ у нову робочу реальність. Приміром, щоб людина змогла надіти спеціальні окуляри, опинитися в певному віртуальному офісі, включитися з Пакистану і почати працювати. А українські реалії зроблять затребуваними проекти для оборонно-промислового комплексу – на кшталт інновацій у сегменті безпілотників. Або створення альтернативного палива для обігріву солдат – такого, щоб їх не засікли, а пристрій був компактним і зручним у транспортуванні. Проте Дегтерьова нагадує і ще про одну стабільну тенденцію – переважна більшість стартапів вмирає, ледь розпочавшись. «Є багато людей, які кажуть: «Я хочу стати підприємцем, почну свій бізнес з нуля і буду стійко переносити всі труднощі». А потім виявляється, що потрібно дуже багато працювати. І спочатку відколюється один член команди, за ним інший», – описує експерт типову для бізнесменів-початківців картину. Щоб такого не сталося, Дегтерьова радить насамперед відповісти самому собі на запитання, навіщо мені це потрібно. І, нарешті, усвідомити, що тепер потрібно буде мало спати, мало їсти і дуже багато працювати. При цьому зовсім необов'язково відмовлятися від якихось улюблених занять або зустрічей з друзями, вважає Герасименко. «Нещодавно натрапив на цікаву фразу: працювати треба не 24 години на добу, а головою, – сміється він. – Тому якщо ви працюєте над проектом по 20 годин на добу, і це триває досить довго, то у вас щось не так з розподілом часу». Грановський рекомендує всім майбутнім підприємцям починати з досконального оволодіння англійською мовою, вивчати праці гуру стартап-індустрії американця Пола Грехема і відеолекції ресурсу startupclass.samaltman.com. І, головне, перевірити, наскільки ідея цікава людям. «Якщо є продукт і у нього вже є користувачі, нехай навіть і небагато, то це і буде підтвердженням необхідності і важливості ідеї, за яку люди готові платити», – рекомендує він. Сьогодні інвестфонди розглядають надзвичайно божевільні ідеї. При цьому оцінку креативності проекту та успішності ідеї вони надають кінцевому користувачеві: якщо люди за це платять, в це треба вкладати Сьогодні інвестфонди розглядають надзвичайно божевільні ідеї – від виробництва апаратури з управління власними сновидіннями до створення нових платіжних систем. При цьому оцінку креативності проекту та успішності ідеї вони надають кінцевому користувачеві: якщо люди за це платять, отже в це треба вкладати. «Проблема багатьох українських стартапів у тому, що вони не запускають проект до того часу, поки не доведуть його до досконалості, – ділиться своїми спостереженнями Дегтерьова. – Але потрібно спочатку показати інвесторові прототип. Можливо, виявиться, що це взагалі нікому не потрібно». В цілому ж формула успіху від Дегтерьової є простою: «Повністю віддаватися своїй справі. Це як одружитися – потрібно віддатися цьому з усією пристрастю». *** Цей матеріал опубліковано в № 48 журналу Корреспондент від 5 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.
